ЧИСТЬОХАМ:

ІНФОРМАЦІЯ ДО РОЗДУМІВ.

ВИВЧАЄМО ЕТИКЕТКИ ЗАСОБІВ ПОБУТОВОЇ ХІМІЇ

Останнім часом все більше людей цікавляться застосуванням У побуті екологічних натуральних засобів.

На щастя, таких засобів на полицях супермаркетів більшає. Хоча чимало несумлінних виробників спекулюють на потребі покупців відмовитися від «агресивної» хімії та широко використовують цей новий тренд, позиціонуючи свої засоби під вивіскою «без фосфатів» або «без агресивних ПАР (SLS/SLES)» як безпечні й екологічні. Але при цьому сировиною для їхньої продукції лишається небезпечна для здоров'я хімія. Зазвичай на етикетках таких засобів зазначено таке: 5-15% аніонні ПАР, неіоногенні ПАР; менше 5% амфотерні ПАР тощо. У більшості випадків це ПАР, отримані з продуктів нафтохімії.

 

Давайте зрештою самі вивчимо суть цього питання та з'ясуємо, чи справді такий страшний вовк, як його малюють? Проведемо імпровізований урок хімії. Тема уроку: «Інгредієнти засобів побутової хімії: їхній вплив на шкіру людини, дихальні шляхи, а також вплив на довкілля».

 

Почнемо з поняття «аніонні ПАР». Їхній вміст у відсотках вказують на упаковках прального порошку, мийних засобів. Абревіатура ПАР розшифровується як поверхнево-активна речовина. ПАР — основний активний компонент пральних порошків. А головна сировина для виробництва ПАР — продукти нафтопереробки та нафтохімічного синтезу.

Це низькомолекулярні та вищі парафіни, олефіни, синтетичні жирні кислоти, вищі жирні спирти, aлкілпохідні бензолу та фенолу, окис етилену. Якщо двома словами, то це «синтетичне мило». Зазвичай у порошку ПАР міститься до 15-20%.

Під час проведення лабораторних експериментів на тваринах було встановлено, що ПАР істотно змінюють інтенсивність окислювально-відновних реакцій, впливають на активність низки найважливіших ферментів, порушують білковий, вуглеводний і жировий обмін. Особливо агресивні в своїх діях аніонні ПАР — ті самі інгредієнти порошків і мийних засобів. Вони здатні викликати грубі порушення роботи імунної системи, розвиток алергії, ураження мозку, печінки, нирок, легенів. ПАР накопичуються в органах. І за умов певної концентрації ПАР, наприклад, у печінці запускається «конвеєр» патологічних імунних реакцій.

Звісно, мова не йде про миттєву реакцію. Після разового застосування засобу, що містить «агресивну» хімію, ви можете нічого не відчути. Але біда в тому, що всі перераховані в статті сполуки здатні накопичуватися в організмі, а дія різних їхніх видів посилюється. Ситуація ускладнюється ще й тим, що деякі виробники не дотримуються норми.

Наступний хімічний компонент побутової хімії — фосфати. Застосування солей фосфорної кислоти в засобах побутової хімії заборонене в деяких країнах світу вже понад 20 років.

Потрапляючи після прання разом зі стічними водами у водойми (навіть найсучасніші сильні фільтри не здатні їх утримати!), фосфати вступають у реакцію з водою, що викликає цвітіння водойм. Уявіть, 1 г фосфату (триполіфосфату натрію) стимулює утворення 5-10 кг водоростей! Останні, своєю чергою, крім того, що засмічують водойми, під час розкладання виділяють чимало метану, аміаку та сірководню. У воді катастрофічно скорочується кількість кисню, тому починає гинути риба та все живе.

 

В Україні 90% всіх пральних порошків, на жаль, фосфатні. Причому їх концентрація — близько 50-60% (хоча виробник може значно знизити дані і вказати 15-30%). Фосфати використовують для пом'якшення води так, щоб напевно відіпрати будь-який тип тканини від більшості відомих забруднень.

Ті фосфати, що залишаються у волокнах тканини, бо їх просто не вдалось виполоскати, починають реагувати з поверхнею шкіри, провокують появу роздратування та мікрозапалень, які з часом здатні викликати алергічну реакцію та дерматологічні захворювання. Через шкіру мікродози фосфатів потрапляють у кров. Накопичуючись, вони здатні змінити її біохімічний склад: у ній значно знижується процентний вміст гемоглобіну та білка, змінюється щільність сироватки крові. Наслідком цього є важкі отруєння, порушення обмінних процесів і загострення хронічних захворювань, потім відбувається збій у роботі печінки, нирок, скелетних м'язів.

Підтвердженням того, що фосфати небезпечні, зокрема, і для довкілля, є міжнародний договір, укладений під егідою ООН, в якому країни-учасниці визначили головні напрямки захисту Світового океану та прісноводних ресурсів, а саме — скоротити та повністю припинити забруднення водних ресурсів біогенними речовинами, особливо фосфором. З початку 2010-х років у країнах Європейського Союзу поступово вводять істотні обмеження на використання фосфатів у побутових пральних порошках.

 

Ще один інгредієнт багатьох побутових засобів — хлор. Це надзвичайно агресивний хімікат, що вбиває всі бактерії, включно з корисними. Хлор здатний вивітрюватись. Тому якщо господиня прибирає в помешканні, застосовуючи мийний засіб із вмістом хлору, то вся сім'я дихає його парами. У людей, які страждають на астму, пари хлору можуть викликати напад задухи. Протипоказані будь-які контакти з хлорвмісними засобами людям із недугами дихальної та серцево-судинної системи, а також схильним до прояву алергічних реакцій. Хлор руйнує молекули білка, згубно впливає на шкіру та волосся. Щоб приховати вміст хлору в складі засобу, не дуже сумлінні виробники зазначають на етикетці, наприклад, гіпохлорит натрію (sodium hypochlorite) або просто гіпохлорит (hypochlorite).

 

Фталати — ще один токсикант у складі побутових засобів. Їх застосовують як розчинники та фіксатори запахів. Завдяки їм пральні порошки й ополіскувачі мають стійкі аромати. Для організму людини фталати небезпечні тим, що здатні впливати на гормональний фон, стан нервової, ендокринної, репродуктивної систем. Фталати вважають антиандрогенами — речовинами, що пригнічують вироблення чоловічих статевих гормонів. Вкрай небезпечні фталати для вагітних, оскільки можуть викликати патологію розвитку плоду та передчасні пологи.

Серйозного удару по здоров'ю завдають і інші компоненти побутових засобів: ЕДТА, формальдегід, ТЕА, ДЕА, ацетон, бензол, ксилол, фенол, триклозан, синтетичні ароматизатори та барвники.

ДЕА (діетаноламін), який грає роль очисника, вступає в реакцію з нітратами, утворюючи речовини, що звуться нітроза міни. Останні вкрай небезпечні для людини та всіх живих організмів. Нітрозаміни — сильні канцерогени. ДЕА легко вбираються шкірою та проникають у кров.

Сяючий блиск меблям надають поліролі, до складу яких входить нітробензол — токсична речовина здатна проникати в шкіру, негативно впливати на центральну нервову систему, викликати захворювання печінки, окисляти гемоглобін у крові.

Кожна господиня користується відбілювачем, до складу якого входить гіпохлорид натрію. Останній погано виполіскується, дуже щільно осідає в тканинах білизни й одягу та в подальшому викликає на шкірі подразнення та мікроураження. Крім того, якщо випрана таким засобом білизна сушиться в погано провітрюваному приміщенні, то велика ймовірність, що всі, хто перебуває в такому приміщенні, отруяться парами гіпохлориду натрію.Всі чистьохи стежать за тим, аби плита — газова або електрична — була в ідеальному стані. Для усунення бруду використовують засоби для чищення, до складу яких входять крезоли та феноли. Але навряд чи хоч одна господиня пов'язує напад мігрені або запаморочення з проведеним прибиранням. Пари крезола викликають біль, нудоту та блювоту. Крезол подразнює шкіру та роз'їдає слизові поверхні, з якими контактує. Аромати та парфумерні есенції, завдяки яким засоби побутової хімії приємно пахнуть, — джерело серйозного забруднення повітря.Словом, застосування в побуті екологічних натуральних засобів — не примха і не данина моді. Обираючи, чим саме випрати одяг (особливо дитячий), відполірувати сантехніку та поверхні у ванній кімнаті, вимити підлогу, плиту та кухонну витяжку, віддавайте перевагу тим засобам, на етикетках яких немає всіх перерахованих вище інгредієнтів.

 

Виробники натуральних засобів застосовують рослинні ПАР і зазначають це на етикетці засобу. Наприклад: алкілполіглікозид — це ПАР, отримана на основі цукру та кокосового масла. Не менш ефективним, ніж «агресивна» хімія, є антибактеріальний дезінфекційний комплекс з екстракту граната, червоного грейпфрута й сорбіту калію.

У будь-якому випадку вибір за вами. Продовжувати користуватися традиційними засобами побутової хімії та методично руйнувати своє здоров'я та здоров'я членів сім'ї, бездумно шкодити природі, забруднювати воду чи все ж таки прийняти рішення на користь екологічних натуральних засобів.

© 2019 GreenMax. Всі права захищені.

Мова:

Ми в соцмережах